От люди! Кажуть про свиню,
Її манери і меню:
Що чавкає, що скрізь свинячить,
І неба у горі не бачить.
Бо у свині немає шиї
(Від голови суцільна спина),
Що полюбля одні помиї,
І що не петра в апельсинах.
Про апельсини... Аби хтось
Зробив для нас хороше діло,
Та дав би по відру на рило, -
Ми швидко в них розберемОсь!
Ми б заходились класти кучі
І помаранчеві, й пахучі.
А до поширених чуток:
Що де їмо - там і валяєм,
Скажу, що є у нас куток, -
Ми тільки там нужду справляєм.
Не так, як ви, розумні люди, -
Їсте і гадите усюди.
І ще: видумувать не треба,
Що я, свиня, не бачу неба.
В калюжі ляжу горілиць...
І бачу небо, бачу птиць.
І в неба зовсім не питаю:
Чому не сокіл, не літаю?
Бо синє небо, взагалі,
Бере початок на землі...
І навіть ближче, попід носом, -
Його в собі, в легенях носим!
*