Отам, де урочиста мить,
де бродять тіні безтілесні,
Де сонця колесо спішить
чимдуж по пагорбах небесних,
Летить заквітчана весна -
дощем цілющим омиває,
всю землю напува сповна,
небесним пада водограєм...
Дощі не тільки на землі -
зірковий дощ по тверді лупить!
Хмарки - великі і малі,
як вівці, збилися докупи.
Все починається вночі,
поки світання не розквітне.
...І ллються сонячні дощі,
як благодать, на землю рідну.
березень, 2010