Я так люблю її-свою сестру!
Вона ,для мене,мов весняна квітка.
Я крізь життя у серці пронесу
Той ніжний образ дівчинки-лебідки.
Вона ,для мого серця,мов напій
,що заспокоює в важку хвилину.
Холодний дощ вона ,для мене,в день ясний.
І сонця промінь у похмуру днину.
Вона колись влетіла навесні,
Мов ластівочка,в нашу білу хату.
За це вклоняюсь вам я до землі,
Моя матусю і мій тату!