Сонце яблуком котиться,
Новий день настає.
Над Дніпром ніжно Хортиця,
Мов русалка, встає.
йду на перше побачення,
Геть жену самоту.
Може, щастя освячено
Для мене саме тут.
Я іду, бігти хочеться
До цілющих дібров.
Моя милая Хортиця,
Ти – як перша любов!
Зачарований чарами,
П`ю очима красу.
Квіти квітнуть стожарами,
Я їх в серці несу.
Ти летиш, наче горлиця,
Крізь роки і віки.
Ой, скажи мені, Хортиця,
Де ж твої козаки?..
Сонце яблуком котиться,
Вечір вже настає.
До побачення, Хортиця!
Ти – моя Богородиця
І кохання моє!