А потім Вона бігла по воді, і жадібно ковтала те повітря,
Яким ще зовсім нещодавно дихав Він,
В якому його запах розтопився.
Її не стало менше, просто ця весна.
Вона по-іншому розставила акценти.
Вона сьогодні випита до дна.
Це Він налив Її у келих.
Все сталось потім. Він про це мовчав.
Вона уже не зупинилась.
І тільки небо, келих і вода
Про її очі нагадають цій планеті.