Чужії люди, вороги
Мою країну захопили.
Принесли зброю, батоги
У селах хати запалили.
Знущання, крики, боротьба,
Полає доленька людська.
Дівча тікає від ганьби,
Як вітер крила розкриває,
Стріла її у полі здоганяє.
Намисто падає у трави,
Горить на сонці так яскраво.
Упала кров на те намисто,
Калина виросла в тім місці.
Як спомин давня та легенда,
Як оберіг від сили зла.
Стоїть дівчина у намисті
Кущем калини розцвіта.
За легендою калина з'явилася так. Колись напали на українське село вороги. Дівчина - красуня,яку схопили бусурманы, вирвалась і почала тікати. Стріла догнала її в полі, і розсипались червоні намистинки, упала на них кров і в тому місці виросла калина.