багажне відділення для усього твого зросту тривимірною лінійкою
поза-спинних розмов
мов поза зоною досяжності
Час то гусінь кока-коли та бургерів що лізуть під спідницю
від яких вагітніють усі їх зморшки та тридцять дві похибки щастя й зверхності
все інше – бульбашки слів
пред’явлені рахунки корит, де у холодному желе неводу, мов у схиблених та розпусних думках старигана, плаває міхур золотої рибки, повний втоми
розбитою шкаралупою, спаленою сірнічиною сорокаденної пітьми
безцінною увагою каменя на роздоріжжі
всі бажаючі можуть сурмити ніс у білі стяги
допоки знайдеться квиток на останній рейс сьогоднішнього краєвиду
буду грати з ним ніби з кицькою своїми закритими повіками
які не знають програшу, ніби подушка, що набухає прищем від снів та бажань
буду грати головою, що плавленим сиром розтане у роті повітря
і тільки по сталевих стегнах їздитимуть поїзди мурашиного старання
своєчасного мов газетна стаття про бажаний розстріл помилуваних
кремінною мімікою буде здригатися земля чиїхось очей або ротів
здивованих, розчулених, обурених мов штопані шкарпетки
ось вона, ніби конверт, її слова та одежа різдвяними листівка прикрашають ходу
поштовою маркою
відкриває таємниці іншим поштарям
певним ореолу своєї безквитковості
місце-зручності
врешті екскурсія підходить до фотокартки на моїй полиці
тобі вже час дивитись у відповідь
бо вони вже поруч твого обличчя
буденного, ніби дерево
святого, ніби рахунок, на передпліччі полоненого