FA
Сонет
Фантазіє! Ти — сило чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Збудила мертвих з вічного їх сна,
Мету вказала буйній хвилі в морі, —
До тебе обертаюсь я сумна:
Скажи мені, фантазіє дивна,
Як помогти в безмірнім людськім горі?
Як світ новий з старого збудувати?
Як научить байдужих почувати?
Як розбудити розум, що заснув?
Як час вернуть, що марне проминув?
Як певную мету вказати розпачливим?
Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим!
FA
Сонет
Фантазия! Ты силой колдуна
Мир созидала в неживом просторе,
С тобою чувства обретали зори,
Ты мертвых пробудила ото сна
И цель дала волне в бурлящем море, -
К тебе печальная моя мольба.
Скажи, доверь заветные слова:
Как помощь оказать в безмерном горе?
Как новый мир из старого построить?
Как равнодушных душу беспокоить?
Как спящий ум к мышленью повернуть?
Как зря прошедшее назад вернуть?
Как цель найти помочь беспечным?
Дай мне совет, как жить в мученьи вечном?
2.04.10