У осені очі тернові –
Вологі від лагідних снів –
Дивились на світлі обнови –
На бабине літо із днів.
Таке не помітить – не можна –
Жоржини розквітли в саду,
І світиться яблуко кожне,
Прискоривши власну ходу,
І «гусячі лапки» сміються,
І очі ясніють тернові,
І сонячні промені ллються
На келихи – сни калинові