І знову: в серці туга і печаль
І спогади вилазять на поверхню
О, як мені, того,що було,жаль,
Та знаю,що тебе вже не повернеш,
Дороги у минуле більш нема,
Не буде більше тих п"янких цілунків.
І хоч я зараз у житті одна
Та я не жду від долі подарунків.
Бо видно, не судився ти мені.
Й стежинам нашим більш не перетнутись.
А так б хотілось:ще хоч раз в житті,
До твоїх рук збентеженно торкнутись.