«ЖАННІ д’АРК»
Я не знаю чи буду, о Жанно!
Так бажaний тобі у той день,
Коли станеш ти першою дамою
За фасадами злoтих дверей.
Я вагаюсь, чи мoє кохання,
Як сьогодні, потрібне будe
Серцю твoму, коли вкриє слава
Переможницю всіх королев.
Прагну я, щоб душа бунтівлива
Знала твердо, що мoє теплo
Обігріє її, коли крига
Ледом стягне підбите крило.
Щоб ти знала – як станеш в Парижі
Королевою навіть страждань,
Будеш ти мені люба, як нині,
Я підy на твій хрест катувань.
Павло Гай-Нижник
15 серпня 1990 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.25.