Перевод с украинского стихотворения Маргариты Метелецкой.
http://stihi.ru/2009/07/28/2826
Годам утерян счёт давно,
Что ты прождал на пепелище,
Моей любви испить вино,
Приди же к нежности в жилище.
Тут дождь не страшен нам косой,
Тут долг любой прощён нам будет,
В любви очистимся душой
И сроки смерти позабудем.
Любовь!.. И годы тут не в счёт,
А поцелуи в вешних росах –
То, что судьбу перевернёт,
И точку сменит знак вопроса.
Услышал Бог слова мои,
А ты услышишь ли, мой милый?
По силам будет нам двоим
Взрастить любви росточек хилый?
Приди!.. Так плохо мне одной,
Тоска свинцом легла на плечи,
Иль лучше, может быть, самой
Стремглав бежать тебе навстречу?
Оригинал:
Рокам чекання лік гублю...
Сховатися між днями стулок,
Відчути, як тебе люблю,
Прийди у ніжності притулок.
Тут не ляка навскісний дощ,
Тут всі борги любов'ю стерті...
Оновлені, неначе з прощ,
Забудемо про строки смерті.
Любов приточує роки.
А цілувальна та притрапка
Все вивертає навзнаки -
Це знак питальний, а не крапка.
Мої благання чує Бог...
А ти, чи чуєш, мій миленький?
Тут, може, викохаєм вдвох
Любові пагінчик маленький ?
Прийди. Без тебе дуже зле -
Навічно прикувати зміг ти !
А може краще наверле * -
Мені навгад до тебе бігти?
*Наверле - наоборот