ПЕРЕПІЛКА
У житах золотих, в ясних зорях,
Де колос периною ляг,
Перепілкою в моїх долонях
Ти билась, як серце в грудях.
Все німіло, не дихало поле,
Твій-но подих, чи стогін, чи голос
В піднебіссі раєвім тоне...
І крилечка останній колос
Устеляють і зламують мляво
І мене укривають тепляво...
Серце б’ється у стомі й вирує:
Перепілка солодко цілує...
Павло Гай-Нижник
3 вересня 1991 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.70.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.76.