ВИШНЕВА НІЧ
Ніч гаряча під вишнями
Танула в миті,
В падоцвіті весніла,
Стелилась в туман.
Ти у теплому злитті
Від зорей тих мліла
В ласках дивних трави
Вигинаючи стан...
І сипав цвіт
Дощ з цілунків рясних,
Нарікши вишні ніч твоєю,
Щоб кожним пелюстком він встиг
Торкнутися й назвать своєю
Чарівну квітку мрійних снів,
Ним не очікувану навіть.
Здавалось, з ними безліч слів
Кохально-ніжних вилунають.
Здавалося, уся весна
Тоді вишнево шепотіла
Оті чаруючі слова,
Які ти любому дарила.
Павло Гай-Нижник
8 грудня 1991 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.71.