* * *
Цілую ніжно, боячися наче,
Твої розтулені і ледве вогкі губи
І в зомліваючих очах дівочих бачу
Розм’яклий блиск, який довів до згуби
Серце моє, що збуджено-незряче
Тобою б’ється, лиш в тобі потуги
Свої життєві від тепер лиш баче.
Павло Гай-Нижник
23 серпня 2002 р.
Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.106.