Обіцянка подарувати небеса
Лиш кілька слів...
Вона так мало значать...
Весняних рим заблукана краса
Безмежність снів...
І я...Я вже не плачу...
Карати пам'яті,сполохані в думках
Нічне безмежжя..
Сплін в душі...Самотня???
І очі.Очі.Очі. Вічний страх...
Я обережно
Відпущу твою безодню...
А ти повернеш протягом у сни
Вони вагаються,
Сплітаючись у простір...
І біль черговой строкатої весни
Змагається...Змагається...
Бо все занадто просто....