О мила Галичанко. Тендітна й чарівна.
Ви - наче сонця промінь, привітна мов весна
Дивлюсь на Вас - і серце, аж тішиться моє:
Які ж-бо то красуні у світі цьому є!
Краса ота чарує, без магії, чи трав,
І серденько ликує: у ньому - карнавал
Усмішка незрівнянна, неначе мак цвіте,
А по очах я бачу: в Вас серце - золоте.
Ви - з Галицького краю і з Львівської землі,
Де восени у вирій злітають журавлі.
Де старших поважають і шану віддають,
Де радо всіх вітають і проводжають в путь.
Львів'янко наша люба, Ви - України цвіт,
Раз є такі в нас люди - не пропаде цей світ.