Ти потрібен моїй весні,
Бо без тебе вона зів’яне,
Позабуде пісні голосні,
Задрімає, як сонце п’яне.
Ти жаданий, як в спеку дощ,
Невловимий, як вітер дужий…
Знов блукаю посеред площ
В сподіваннях від тебе одужать.
Я живу лиш коли твої
Чую кроки, що йдуть за спиною…
Мої мрії, прошу, не труї
Дорогою для мене ціною.
Так потрібні рукам, думкам
Запах твій і палка усмішка…
Наспіваю річкам, піскам
Що дивлюся на тебе нишком.
І не тільки мені, мабуть,
Ти потрібен як принц принцесі.
Жаль, не бачиш у чому суть:
Тільки ти в моїй граєш п’єсі.
31.03.2010