Заплутався вечір в нічній павутині,
Й сховався від сорому в небо,
Забув за собою забрати драбину,
Чи, може, рішив, що нетреба.
Темніли краплини в вологій росі,
Блищали дивним світилом,
По тій драбині таємні зірки
Поодиноко сходили.
Остання зоря вже зійшла,
Безоднею темрява стала,
Одна, немов сирота,
Ніч по стежині блукала.