Місяць ясний молоденький
Заглянув в моє вікно.
Чом же місяцю рідненький
Не світив ти так давно?
Кожний вечір я чекала,
Все гуляла у дворі,
І про тебе я питала
У далекої зорі.
Знаєш всі ти таємниці,
Ясний місяченько мій,
Що серденько у темниці,
Мов в оправі золотій
Місяцю цієї ночі
Дай пораду ти мені,
Де блукають милі очі
На далекій стороні?
З ним моє серденько б’ється,
Завмирає знов і знов.
Ніби дивна пісня ллється,
Із душі моя любов.
Почуття стрімкі мої
У вирій щастя вилітають
Ніби птахи - солов’ї,
Пісню лагідну співають.
Чарівний сріблястий друже,
Дай пораду ти мені,
Бо того кохаю дуже,
Хто в далекій стороні.