***

То як нам бути, ти скажи, коханий,
Тебе забути чи іти все далі?
Тебе покинуть серденько не хоче,
Й тому болить і плаче серед ночі,

Йому так тяжко жити без любові,
Йому не можна піти серед бою,
Воно живе! Але на цьому світі
Не все так гладко, ви мені повірте.

Любов приходить, душу нам тривожить,
Любов – руйнує, та й зцілити може,
І топчеться по серцю, й дуже тяжко,
Його зжимає сильно, як бумажку.

Тому, коханий, хочу я спитати:
«як жити нам, як смуток подолати,
Як бути нам, як заспокоїть серце?
Як заспокоїть душу мою з перцем????»