***
Блищить затока тьмяним сріблом,
Лиш плюскіт риби, голос скель,
Полощеться та виграє на небі
Блідо-блакитна акварель.
На березі розкидані корали,
Коштовні перли, ясний самоцвіт…
Шматочок Раю скучився непевно
Коло лісів патлатих та боліт.
Краса, що так милує око,
Така далека і струнка.
І поки дивишся, знаходиш спокій,
Милується яскравим заревом душа.
* * *
Ти прожила всього сімнадцять літ,
Не відчувала ніжного кохання,
Не тонула в обіймах мужніх рук
І не тремтіла з самоти й жадання.
Твоє життя немов казковий сон,
Що маревом туманним зветься.
Почуй серед нічного співу сов
Живе тремтіння мого серця.
Розкрий всю пишну суть свою,
Побачиш, що розгониш світлом
Лиху, марудну, вогку тьму.
Ти янгол, сонцем оповитий.
***
Життя чи смерть – дві сторони медалі,
Нема різниці, котру обереш,
Проте у смерті радості немає,
В житті, мабуть, що теж...