***

сьогодні, зараз, може завтра,
побачу знову тебе я,
підніму очі і напевно,
скажу: «привіт, я не твоя!»

із посмішкою на вустах
із серденьком   з якого ллється кров,
піду до тебе, але не твоя,
не буду я твоєю більше знов.

Я плачу, я страждаю, я мовчу…
«ніколи не пробачу» - я скажу,
Ніколи не почуєш ти «привіт»,
Ніколи! Так ось зроблений наш світ,

І вітер здійметься, і сонечко зайде,
Я більше не твоя! Любов твоя пройде,
Я більше не люблю, не хочу тебе бачить,
І серденько моє ніколи не пробачить.

Ти думаєш мовчу! Бо хочу помиритись,
Ти не такий як я із цим треба змиритись..
Ти інший… ти чужий, і я піду сама ,
Бо ти не мій, а я вже не твоя…;