І знов у серце набігають звуки
Сумна мелодіє погрішного життя!
О, не співай мені тугу розлуки!
Не зваблюй нотами пустого забуття!
Мовчи про гіркоту усіх страждань!
Не вигравай нестрманого болю!
Я знаю: «до» - нездійсненість бажань.
А «сі» - душа, хоч молода, а уже квола...
Я надто сильна слухать ці пісні
Переживу тугу, і біль, й розлуку...
Колись, Комусь, Можливо, Навесні –
Я проспіваю ці печальні звуки.