МАЙДАН. Поплавському, майстру еротичних думок.
Коли я був ще не дідок, мене Поплавським називали,
Еротика мужських думок його несла на сцену зали.
Співав він, ну скажім, не "ох", але стільці всіх не вміщали,
Бо кожен муж, хто сам удвох, давав еротиці всі бали.
Фантазія нічних думок прийшла в реальність ненароком,
Немовби потяг від зірок привіз ЇЇ із Новим роком.
Перемішався з нею пульс, де мій, а де її удари,
Я перший з нас не відірвусь від наймедовішої кари.
Хтось любить свій грошовий зиск, обожнювана кимось вілла,
А ти люби солодкий тиск священного, святого тіла.
Шанує хтось погонів блиск, щоб слава гімн тобі жвинділа,
А ти шануй солодкий тиск спортивного, пружного тіла.
Когось заводить фанок писк, щоб плаття з шовку шелестіло,
Тебе ж трясе лосинів тиск, що облягають їхнє тіло.
Вже звичний каскадерам риск, адреналіну щоб кортіло,
А я помру, пізнавши тиск блискучого, м'ягкого тіла.
Цілує хтось спортивний диск, щоб блюдко в космос полетіло,
А ти цілуєш меду тиск, священне і святкове тіло.
Метай свій давньогрецький диск, лиш техніку метання вивчи,
Але, коли солодкий тиск, метай у прес солодкий живчик.