До тебе лину скрізь роки
До твоїх закоханих очей
Наввипередки, я й думки
Подалі від самотності ночей
Ти обіймеш мене закохано
Розповісиш що зачекалась
Обійму тебе сполохану
Ми обоє досить настраждались
Давай розчинемось в собі
Забудемо про те, що смертні
Скажем допобачення журбі
Ми сьогодні немов перевертні
Знайду в тобі те, що шукав
Ті речі що мене ще не забули
Занадто довго по світу я блукав
Ми поокремо зморшок набули
Поцілунками тебе зачарую
Щоб забула про інші світи
З тебе знову зроблю я святую
Лишень не гасни, для мене світи
Ніжністю наповнимо ніч
Вона наче святкове одіяло
Вона найочікуваніша річ
Якої нам так не вистачало
І поокремо стомлені впадем
На зім’яту чисту простиню
На стелі улюблену точку знайдем
Щоб впорядкувати думки про «ню»
Отримавши купу насолоди
Заснеш на плечі після кохання
Немає більше нагороди
Берегти твої сни аж до рання
Вранці по «входящим» пройшлась
Випила цілющої води
«Ну все, пока, я пішла»
«Папа, кохана, іди…»
Ти пішла, а я помічаю
Що моє плече твій запах тримає
Його обережно вдихаю
І він мене зсередини зігріває
20-21.04.2010 9:24