Перші грозові сполохи,
Та лагідна темрява ночей
Закривали, мов ковдрою,
Від чужих недобрих очей
Наші обійми і поцілунки.
А музика дощу зітхала...
Ти освідчувався у коханні,
А я ніжно тебе цілувала...
Дарував мені подарунки,
А довкола цвіли каштани.
Й відтепер хвилюють твої поцілунки
Та чарівні ночі весняні.
Летять роки,змінюючи багато речей,
Окрім нашого кохання
Та чарівних весняних ночей!