Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Але нема кому співати.
І люди нікуди не йдуть.
Травою поросла дорога.
Стойть зруйнована криниця.
Це місце мов забуте Богом.
Не зможеш ти води напиться
І оком ти куди не кинь,
Скрізь чути лише мертву тишу,
Серед усіх земних пустинь
Ця, мабуть, найстрашніша...
...Це царство смерті назву має,
Її в віках нестимуть люди,
Світ про Чорнобиль пам'ятає,
Про ЧОРНИЙ БІЛЬ світ не забуде!