Ти малювала серце на піску
Та хвилі сиві його руйнували
Мабуть тебе до когось ревнували
Бо де знайти у світі ще таку
І вітер теж, мені то не здалося
Сильніше всіх любив лише тебЕ
І до землі спускався із небес
Аби з твоїм погратися волоссям
Сліпив і сонце блиск твоїх очей
Ти врятувала його, вділа окуляри
І місяць теж лише тобою марив
І не одну а тисячі ночей
Та я не здавсь, пішов проти природи
Ішов і спеку, і в холодну зливу
До тебе йшов, щоб стала ти щаслива
Твоя любов найкраща нагорода