До рук тво х. Цикл одного дня

Александр Васильевич Бойко
ДО РУК ТВОЇХ...

До рук твоїх щасливих і холодних
Упало серце. Ти його не знаєш.
У ньому – чуєш? –
Мій триває подих,
Гарячий і гіркий.
Зламай, зітри. Зіжмакай у долонях,
Забудь назовсім,
Що я тільки твій.



МІЖ НАМИ

Голова до стіни
Прокидаюсь
Прикидаюсь
Зів’ялим тюльпаном

Ти вже тут
Ти помітила
Квіти
Я цвіту
Щоб тобою
Хворіти

Голова до землі
До безтями
Між нами
Мовчання


ОБРУЧКА

Не дивишся у дзеркало –
Там навздогін тобі біжу,
Коли ідеш, не озираючись,
Ховаєш очі в окуляри,
Які пасують до нестями
Твоїй обручці і думкам…
Втікаєш…
Гину…



БАНАЛЬНО

Моя загублена душа.
Твоє замріяне обличчя.
До тебе щастя поспіша,
До мене – лиш могильна тиша.
Тривожно за минулим так,
А без майбутнього – банально...
Твоя чарівна простота.
Моя загублена реальність.




2010