Найменшiй сестрi

Валентина Жердева
(На украинском языке)


Пам'ятаю тебе малою,
       Наш будинок, маленькі вікна,
Всі шукали ключі юрбою,
       Ти кватирку відкрила й зникла.
Відчинила вже двері хутко,
       Миттю вибігла по малину,
Опинилась на сливі прутко,
       Вкрили віти малу дитину.
Виноград їла ще зелений,
       Там між лозами і заснула,
Застудити могла б легені,
       Пам'ятаєш? Чи вже забула?
Ти була, як туга пружина,
       На горищі схованку мала,
Мрійність голову там кружила,
       У далекі світи збирала.
Ти мала була, але чула,
       Як бабуся пісні співала,
Тугу серця в злиденні будні
       С тихим плескотом виливала.
Що змінилося, як гадаєш?
       Веселішими стали люди?
Як на мене, то серце крає
       Той же сум, та тужіння всюди...