Когда руки мои...

Александр Тентлер
перевод  «Коли руки моi...» (Лара Гринн)
http://www.stihi.ru/2010/03/22/781





Когда руки мои держишь ты в своих тёплых ладонях,
И дрожит от любви откровение в синих очах,
Я себя ощущаю в блаженном, желанном полоне,
Что приснился зимою в холодных и долгих ночах.

Там за кромкой вселенной небо грёзы рождает,
И они чудотворно приходят как будто во сне,
А потом - это диво - в нашу жизнь проникают,
Чтоб пожаловать в дом мой родной по весне.

Там судьба нас одарит минутами сладкого счастья,
Птицей в небо взлетят вдруг желанья мои...
А на утро, с туманом, исчезнет и тень несогласья,
Когда руки мои - окунуться в ладони твои.


      «Коли руки моi...» (Лара Гринн)

 Коли  руки  мої  ти  береш  у  гарячі  долоні,
 I  тремтить  від  кохання  відвертість  у  синіх  очах,
 Я  себе  відчуваю  у  бажанім  щиро  полоні,
 Що  наснився  зимою  у  довгих  холодних  ночах.

 Там,  за  обрієм  всесвіту,  небо  відтворює   мрії,
 І  вони  чудотворно  приходять  у  вигляді  снів,
 Які  можуть,  як  диво,  у  справжні  життєві  події
 Увійти,  завітавши  в  оселю  мою  навесні.

 Так  нам  доля  дарує  хвилини  солодкого  щастя,
 І  птахами  у  небо  бажання  злітають  самі..
 За  ранковим  туманом  зникає  і  тінь  негараздів,
 Коли  руки  мої  -  у  твоїх,  таких  рідних  мені.