Коли людину близьку загубиш

Наталия Ивлева
Коли людину близьку загубиш
Загубиш навічно і вже не повернеш
Ти знаєш, що серце дуже болить
Душа розривається, хочеться вить
І біль невмирущий хапає тебе
У прірву нескінчену швидко несе
І ти поступово втрачаєш розум
І тільки назовні лишаєшся схожим
На себе тогдашньго, на себе щасливого,
Доброго, веселого і дуже милого
А зараз лишилась одна байдужість
Життя зупинилось, ти сильно тужиш
Тебе у житті більш ніщо не цікавить
Веселий прикол вже тебе не розрадить
Людина померла, її вже нема
Не можеш повірити, тиша одна
Після її останнього подиху
Усе зупинилось, нема більше подиву...

Та краще б все це сталось зі мною
Бо ця людина завжди була зі мною
Тепер не знаю куди мені себе подіти
Бо я не можу тупо так в квартирі цій сидіти
Не можу просто так з людьми погомоніти
Мені тепер завжди потрібно щось робити
Щоби відволікти свої думки від цього
Щоб забути той день, не згадувать ніколи
Бо як згадаю – мене одразу починає колотити
Мені хочеться кричати, хочеться все бити
Господи, я ж так тебе люблю!..
Без тебе я в житті нічого не зроблю.
Чого тебе забрали навіки від мене?
Я знаю тобі краще там, але мені тут без тебе
Так боляче, так важко, тяжко, сумно
Ніхто не розуміє із людей, як мені сумно
Усі такі байдуже, але мені теж
До всіх них байдуже, в решті решт.

Усі дають поради, усі хочуть допомогти
Але вони не розуміють, що словами можуть вбити
Не розуміють, що ця їхня турбота
Інколи дуже зайва і навіть не турбота
Це так вони, із ввічливості, роблять щось для тебе
А виявляється, що тобі від них нічого не треба
Ти хочеш, щоб тебе залишили в покої
Ти хочеш побути на одинці із собою
Хочеш повернути людину до життя
Хочеш більш не відчувати ці тяжкі почуття
Твої рани глибокі вилікує тільки час
І не вийде так, щоб біль минув за раз
Тобі зараз треба упорядкувати думки
Зберегти світлу пам’ять і далі йти.

Життя таке зрадливе
Таке чудове, водночас підле
Не дасть тобі заснути
Усі його жахи повинні ми відчути
Ніколи ти не взнаєш
Хто завтра навіки зникне
Ніколи ти не взнаєш
Хто бижчим часом згине
Ти тільки знаєш, що
Повинен триматись
Бо життя йде далі
Не можна довго побиватись.


2005