Дядько Федір. Гумореска.
http://stihi.ru/2010/05/10/6660
Дядько Федір був не гожий
Ремонтом займатись,
Та пробилась якось шина
Прийшлось напрягатись.
Зняв таки негідну шину
Та приладив нову,
Потім бігав вкруг машини
Та волав: «Чудово!»
Посадив вперед начальство,
Вдарив гулко в груди,
Щось ще бовкнув про штукарство,
Мов не те... ще буде....
Їдуть... Їдуть вже чимало -
Гайки розтрусились,
Старий кінь - це про УАЗа,
Вибився із сили.
Раптом щось-десь загарчало,
В судомах забилось,
Колещатко, розхриставшись,
В траву покотилось.
Добре, їхали тихенько -
Тільки з старту знялись,
А то разом би з УАЗом
В кюветі валялись.
Провинився таки дядько
«Штукарська людина»,
То ж невдовзі перебрався
Глядіти скотину.
Новоявлене заняття,
Як на гріх смерділо -
Заволав він: «Пане браття,
Не про мене діло!
Краще, Боже, піду в маси,
Піддержувать владу»,
Та й проскочив в депутати
Від сільської Ради.
З виду він людина чуйна,
Добра та порядна,
Але нишком зводить дачу
Гарну та огрядну.
Часто ходить поміж «люди»,
Та про всіх все знає
Гулко лупить себе в груди
На баяні грає.
Через літ, о так, з десяток -
Розкусили блазня,
З депутатів «попросили» -
Сторожує в лазні.
Лазня поки що стоїть –
Покрівля не знята...
Ось така ця правда є -
Гола та завзята!