Твої слова не згинуть в моїх муках,
Мої слова заснуть в твоїх очах,
А пам*ять я залишу в поцілунках,
Щоб не звивала руки на плечах.
Щоб не згадались оті злі поруки,
Навічно запилитися в словах
Таки вдалось,прощаючись,збить крила...
Обнімуться і побіжать за руки
Оті кохання,болю з струмом злуки,
Оті всі тіні з градусом - мій страх.
Я поховала отой трашний прах,
Та все ж безсмертні твої милі звуки...
Карає лише той,хто покарався,
Вбиває лише той, хто розіп*явся.