Добрі люди
Їх ви не знайдете ніде, серед простого люду
Лишають тільки по собі сліди
Ці добрі люди
Живуть там, де тече ріка, а ми – серед бруду
Ховаємо себе й свої слова, бо ми як Іуди –
Недобрі люди.
Хто завжди подає руку допомоги?
Хто цілеспрямовано, не нагло йде до перемоги?
Хто завжди посміхається на вулиці привітно?
Хто намагається себе поводити доволі непримітно?
Ці люди роблять добрі справи, не потребують нагород
Дорога їх пряма і світла, досить там перешкод.
Скоро, я гадаю, вони зникнуть з лиця землі,
Але, по-моєму, цікаво це тільки-но мені.
Ще з школи знаю, що байдужість – то страшне
І ближчим часом, мабуть, вона поглине все.
Це буде просто жах і вудбуватиметься всюди,
Але такими, як були лишаться тільки добрі люди.
Вони ніколи не полізуть до чужої справи,
Не будуть розбиратися, хто винен, а хто правий.
В життя такі пірнають глибоко, з головою,
Вони завжди готові жити в мирі із тобою.
Чому їх залишається все менше серед нас?
Чому виходить так, що життя без них атас?
Чому їх дуже мало, а інших так багато?
Чому поганців більше? Ніхто не хоче відповідати!
Добрі роблять добро і за нього ж получають,
Але всеодно їх ніщо не зупиняє.
Так вони такі, але так не усюди.
Я дякую Вам за те, що Ви Є, Добрі Люди!
Ніхто серед простих людей не хоче бути добрим,
Бо це не вигідно, для них краще бути одним.
Не дивлячись на те, що добро чомусь карається,
Я хочу до Вас, ДОБРІ ЛЮДИ, приєднатися!
2006