Свіча надії не палає,
Вогонь кохання є в душі.
І від огня цього страждаю
Похмурим серцем я в тиші.
Навіщо сонце, зірки, хмари,
Якщо є доля, що сліпа.
Піти від цього думку маю,
Забути світ, і в небуття.
Пробачь мене та мою душу,
Я недостойний для тебе.
Забути все, благаю, прошу,
Живи щасливо, щастя є...