***

Отак воно і буває…
Твердіша за лід, за каміння
І тільки очима шукає
Між хмарами сонця проміння

І тільки очима благає:
- Скажи ту єдину фразу,
Що витягне в мить, що зламає
Каміння і кригу одразу.

Скажи те слово єдине,
Що серцю так конче потрібно
Без нього душа загине
Розсиплються часточки дрібно

Ти дай його наче мотузку,
Що з прірви на світ витягає.
Як світло, що стежечку вузьку
В пітьмі розшукать помагає…

Твердіша за лід, за каміння,
Та серце лише калатає,
Невже, не засяє проміння?..
Отак воно і буває!