Заважко досить

Александр Воскобойник
Відверто кажучи
На всьому розумітись
Заважко досить.
Це не те щоб: треба.
А от, чомусь, бува,
Кортить немилосердо –
Щось знати нове
Й бігти хвилями пізнання.
Питатись у горбів, низин
У гирл річок і дельт,
У трав, дерев, кущів, хмарок,
Строкатих сорочок.
У неба, поля, дому, хліба шмату,
У самому собі повільно щось шукати.
Запитувати у пташиних гнізд,
У танцю танго, рок-н-рол і твіст.
У телепередачі "все про всіх",
У вислову німецькою "їх лібе діх",
У цуценят, у котенят, пташат жовтеньких...
А чи не краще написати коротенько?..
До того не лишень душа лежить
Що нам дає лише фізично жить...