Співучий шум вітрів,
солодкий скрип дубів.
Широкій путь полів,
зелений світ лугів.
Медова пісня солов"я,
що нам співає у гаях,
тихенький шепіт нив,
що хлібороб косив.
Безмежний наш Дніпро,
пісень широке дно.
Ясна погожа днина,
і мати - Україна.
Що нас зростила між лугів,
що колихала сред вітрів,
співать, що вчила з соловейком,
що волі дух, краси що слух,
нашіптує тихенько.
Ми ж шепіт той тихенький,
візьмем у душу ще маленькі,
А виростем - дорослі всі ми,
тебе вкраїнонько піднімем!
Зведем тебе на рівні ноги,
нові відкриємо пороги,
І світ побачить - Україна
Землі - то вільная дитина!