***

Залиш мені хвилини смутку,
Собі бери години сміху,
Запам’ятай мене - малютку
І нашу, хоч й недовгу втіху
Я пронесу крізь роки спогад
Про ніжну посмішку кохану
З тобою хочу бути поряд
Згубивши тугу нездоланну.
Ти дарував мені дарунки,
Що найдорожчі в цьому світі
Твої увага й поцілунки
Перетворили зиму в літо.
Найщасливішою була я
У хвильки, зайняті тобою
Почуте знов «моя малая»
Одразу кидає до зною.
Ти був для мене Всесвіт, мрія,
Повітря, полум’я і лід
Тепер лишилась лиш надія
Раптово що окликнеш вслід.