збираєшся і все своє береш
три крапки лишиш - може ще й усмішку
положиш із душею в теплу книжку
де епілог не досягає меж
між сторінками серед перших глав
зів'яле листя зустрічей забутих
мовчить бо тут ніхто не хоче чути
цю тишу слів що в серце увібрав
якби тобі судилося іще
вернутись в перші дні того мовчання
не падав би ні першим ні останнім
листком додолу з вітром і дощем