В минулому наше кохання,
А в тебе на думці розваги.
Даремні її сподівання
На крихту простої поваги.
Такого вже не зігріє
Вогню сімейне тепло.
Ще навіть чуб не сивіє,
А знову "біс в ребро".
"Горбатого справить могила"-
Ця істина зовсім проста.
Що нова спідниця то - мила.
Від однієі до ста.
Як далі з тобою бути?
Місця собі не нагрієш.
Недарма вже кажуть люди:
"З таким нічого не вдієш"
Себе можна всього роздати,
І залишитись одному.
І як тоді відшукати
Сімейний затишок дому?