... Біліє аркуш чистої уяви,
Безплотна думка тліє на листі,
Та вже встають невидимі заграви
В примарному п`янкому забутті.
Далекі очі дивляться з мольберта,
І тишина закуталась в пітьму...
Ти вже життя прирівнюєш до смерті
Лиш раз відчувши щастя таїну.
І знов бентежно поглядом блукаєш
По білій шибі чистого листа.
І знов душа-палітра воскресає,
І ніжних струн торкається рука...