Моєму другу та вчителю з Івано-Франківщини.
Лише на мить звела нас доля.
Пройшов один неповний рік.
Мабуть на то є Вища Воля,
Щоб я тебе отут зустрів.
Живу я в місті біля моря.
Ти-біля величезних гір.
Але і радощі,і горе
У нас однакові,повір.
Одна у нас с тобою мова,
Один їмо з тобою хліб,-
А в Раді деякі промови
Нас не турбують взагалі.
Нас майже п'ятдесят мільонів
Микол,Сергійов,Богданов.
І від кордонів до кордонів
Нехай нас з'єднує любов.
Нехай нас з'єднує турбота
Про щастя рідної землі.
Чекає нас важка робота
І у містах,і на селі.
Але з тобою все збудуем,
Бо оба класні фахівці.
А що не встигнем-намалюем,
Я тількі куплю олівці.
Прощавай,Богдане,не журись,
Бо дружба з'єднує міста.
І сподіваюсь я колись
Твого отримати листа.
Серпень 2002р.