В тру

Ди Петрова
Говориш зі мною? Говори!
Мій волелюбний Князю,
Це ароматом дихає земля,бери!
Вона заквітчана білою в*яззю,
Горни її до себе силомиць,
Мерехтливий Володарю серця,
Джерельним світлом сповнена криниця
ВОна твоя до гримливої смерті...
І я з нею!Забирай!
Тягни зеленими руками,
Повітряними струнами змикай
У щільні обійми піснями.
Тримай!Тримай!Розпепелитися
У цьому жовто-зелено-голубому світі,
З тобою в хмари -Розійдіться!-
Вночі сидіти на зіркових вітах.