Шумить вітрами із гаїв,
Дощами плаче, мов дитина,
Несе у барви неба спів,
Як вільна пташка, Україна
Збираєш ти її росу,
Її повітря п’єш щомиті,
Вбираєш серцем зір красу,
Що опівночі сяйвом омиті.
Веде доріжка край села,
Кує зозуля біля поля...
Це Батьківщина промовля –
Тобі віщує кращу долю.
Не розгуби її в роках,
Не розміняй заради слави.
Нехай живе наш край в піснях,
Повитих найщирішими словами.