Зорянi дiти. 7

Свирина Нинель Анатольевна 1
ПТАШИНI    КАЗКИ.
**********************
*************************
        7.
   ЗОРЯНI   ДIТИ.
 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~
 / Українська  казка /.
               
    …..../ завершення /

Любiть!Хай буде звiр якийсь,чи птах.

Нехай на  iншiй  хтось говорить мовi !
Але ж i очi ,личка в них такi  ж чудовi !
I та душа,що сповнена Любовi ,
Та має в серцi  Свiтло! Однiєї кровi
Усi : птахи  i звiри, або люди .....
Любiть! Тодi  душа i серце свiтлi  будуть!
Тi  дiтки  Зорянi ,чудовi
Говорять теж  на  рiзнiй мовi,
Але ж спiлкуються помiж собою
На  “мовi   серця”,що в  Любовi !
Тому й знаходяться далеко .--
В країнi ,де живуть  Лелеки
Чарiвнi  та  Крилатi  люди...
А схочеш й ти мiж ними  будеш?!
I Також,як тi  Зорянi  дiтки
На Небi  сяятимуть малюки.
Малюк  iз  серцем,що  як  Сонце сяє,
Той у вi снi  помiж  зiрок  лiтає.....
Там,де живуть його Зiрковiї  брати.
Захочешь?--З ними ти,як зiрочка,свiти!
Маленький Свiтлячок,але  яскраво сяє
На фонi  темряви,себе Свiт проявляє!
На фонi  Свiтла —темряви безодня!
Дивись:на темнiм Небi  зiрка  не  одна!
А ось,дивись :одна  з них  стрiмко впала.
Дитинку Мати Миру,бач,комусь послала.
В цю ж мить,вiдразу ж десь,в якiйсь родинi
Радiють Подарунку Неба—Зорянiй дитинi .
Та Зоряна дитинка,поки,пам”ятає
Небесну  Матiнку-Отця.--А потiм  забуває
Тих,Хто життя  iй Надихнув у тiло
Фiзичне!За для того Зоряна душа злетiла.
От так мандрує вiчно Зоряна  дитина
Вiд Дому Матерi —Отця,що є Єдинi
У цiм  Безмежнiм Просторi ,безкрайнiм
З планети на планету дуже файно!”.....
Та знову довго дивний Птах бу-бу-бонiв.
Тетянцi  надихав   чудових   снiв.....

*******   / 16.06.2010 рiк /