Я пишу... Мабуть, маю потребу
Розказати про все, що було
Під моїм, таким лагідним небом,
Де розкинулось рідне село.
Де топтали малі ноженята
Серед степу знайомі стежки.
І де вчили мене мама з татом
Іще змалку читати книжки...
Я пишу для того покоління,
Що прийде незабаром сюди,
Щоб минуле - це наше коріння -
Дало світові кращі плоди.
Я веду про минуле розмову,
Хоч до нього нема вороття.
Я пишу, проживаючи знову
І своє, і країни життя...
Дні минувшини... Світлі, чудові!
Забувати ти їх не спіши...
Це - відлуння моєї любові.
Це - відлуння моєї душі.
червень, 2010