Ще листопад, а сніг вже випав,
І тихий вітер за вікном
Біленьку хатку мого діда
Зимовим загорнув рядном.
Віконце світиться, радіє,
Бо в хаті затишок, тепло,
Сумує мій дідусь, сивіє
І довго дивиться в вікно.
Мороз на склі малює зиму
Чи пізню осінь, сам не знає,
А віхола складає риму,
Колише землю, присипляє.
Дідусь мій любий, друже вірний,
Відчуй ту осінь, не журись,
Померзлих яблук дух медовий
Чарує хай, несе увись.
Нехай та осінь нам навіє
Не сум, не холод, а тепло.
Несуть мене на крилах мрії,
Де сад, дідусь мій і вікно...